Класична книга Е.Евансу освітлює найбільш загальний, стратегічний круг питань, пов'язаних з об'єктноорієнтованим розробленням програмного забезпечення. Це перероблення і структурізація знань про предметні галузі, застосування типових архітектурних шаблонів, побудова і аналіз моделей предметних областей, проєктування програмних об'єктів із погляду якості їхньої взаємодії
та передавання логічної структури знань, організація програм на основі великомасштабних структур, вироблення спільної мови та стратегії комунікації в групі. Підхід автора будується на динамічному рефакторингу моделі та постійній дистиляції знань. Це дає змогу досягти високого ступеня гармонії між логікою предметної зони та кодом програми, а також достатньої гнучкості програмної архітектури для цілей зручної доробки та інтеграції програмного забезпечення. Книга насичена практичними прикладами з реальних проектів. Світова спільнота програмістів визнає, що моделювання предметних областей — ключовий розділ проектування програмного забезпечення. У моделях предметних областей розробники виражають складні функції своїх програм, реалізуючи їх потім у такому вигляді, який відповідає реальним потребам користувачів. Але попри очевидну важливість предмета, є дуже мало посібників з ефективного впровадження моделювання предметних областей у практику розроблення програм. Книга Еріка Еванса заповнює цю прогалину. Вона присвячена не окремим технологіям, а систематичному предметно-орієнтованому підходу. У ній представлений широкий набір прийомів і методик, що ґрунтуються на практичному досвіді, і фундаментальних принципів, що допомагають в реалізації програмних проєктів із складних предметних областей. Органічно переплітаючи практику проєктування та реалізації програм, ця книга містить безліч фактичних прикладів, що ілюструють застосування загальних стратегічних принципів в реальних програмних проєктах. З книги читач дізнається, як за допомогою моделі предметної зони надати розробці складної системи потрібну спрямованість і динаміку. Виділені основні прийоми та зразки-шаблони, що утворюють спільну мову групи розробників. Особливо підкреслюється необхідність рефакторингу не тільки коду, а й моделі в його основі, що в поєднанні з ітераційною
agile-методикою призводить до поглиблення знань про предметну сферу та підвищення якості взаємодії між фахівцями та програмістами. Підхід книги будується саме на цьому фундаменті, пропонуючи моделі та архітектури для систем і організацій будь-якої складності.
