Закон України "Про запобігання корупції" 02.01.2025 нова редакція

Закон України «Про запобігання корупції» був ухвалений Верховною Радою України 14 жовтня 2014 року (з доповненнями та змінами). Його основною метою є запобігання корупційним правопорушенням, встановлення ефективних механізмів боротьби з корупцією та сприяння розвитку правової держави.

Ось детальний огляд цього Закону:

1. Основні принципи та мета
Закон спрямований на створення правових, організаційних та інших умов для запобігання корупції в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також серед осіб, що займають відповідальне становище.

Основні принципи:

Прозорість і підзвітність органів влади.
Протидія конфлікту інтересів.
Недопущення зловживань службовим становищем.
Публічність і доступ до інформації.
2. Суб’єкти, на яких поширюється дія Закону
Закон охоплює:

Осіб, що займають відповідальне становище: працівники органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств та установ, що фінансуються з державного бюджету.
Юридичні особи: якщо їх діяльність пов’язана з наданням державних послуг або іншими сферами, які підлягають державному контролю.
3. Запобігання корупції
Декларація доходів та витрат: Особи, що займають відповідальне становище, зобов'язані подавати декларації про свої доходи, витрати, майно та фінансові зобов'язання.
Контроль за фінансуванням політичних партій: Партії зобов’язані публічно звітувати про джерела фінансування та витрати.
Регулювання конфлікту інтересів: Закон вимагає запобігання ситуаціям, коли особи, що займають відповідальне становище, використовують своє службове становище для отримання особистих вигод.
Обмеження щодо подарунків: Заборонено отримання подарунків, що можуть призвести до конфлікту інтересів або сприйматися як спроба впливу на прийняття рішень.
4. Протидія корупції
Закон передбачає створення спеціальних органів для боротьби з корупцією:

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК): Основний орган для контролю за виконанням вимог Закону, включаючи перевірку декларацій.
Антикорупційні органи: Створені спеціалізовані органи для розслідування корупційних правопорушень, наприклад, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
5. Відповідальність за порушення
Закон передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення антикорупційного законодавства. Це включає:

Невиконання обов’язку подавати декларацію.
Порушення вимог щодо фінансування політичних партій.
Зловживання службовим становищем.
Прийняття незаконних подарунків чи інших матеріальних вигод.
6. Механізми контролю та звітності
Звітність органів влади: Обов’язкове публічне звітування про заходи, вжиті для боротьби з корупцією.
Перевірка декларацій: НАЗК має повноваження перевіряти декларації на наявність недостовірної інформації та корупційних ризиків.
Реєстри корупціонерів: Ведення реєстрів осіб, яких було засуджено за корупційні злочини.
7. Санкції та механізми відновлення
Якщо виявлено порушення, закон передбачає різноманітні санкції:

Адміністративні штрафи.
Втрата посади для осіб, що займають відповідальне становище.
Кримінальні покарання, включаючи позбавлення волі за серйозні порушення.
8. Міжнародний аспект
Закон також передбачає міжнародне співробітництво у боротьбі з корупцією. Україна зобов'язана виконувати міжнародні антикорупційні угоди та співпрацювати з міжнародними організаціями для боротьби з корупцією.

9. Прозорість у діяльності органів влади
Закон вимагає, щоб усі органи влади здійснювали свою діяльність прозоро, з доступом для громадян до публічної інформації, що дозволяє контролювати прийняття рішень і запобігати можливості корупційних проявів.

Висновки
Закон України «Про запобігання корупції» встановлює чіткі правила і механізми для боротьби з корупцією на всіх рівнях влади та серед осіб, що займають відповідальні посади. Завдяки цьому закону Україна намагається забезпечити прозорість, підзвітність і чесність в державних інституціях, а також створити умови для ефективної боротьби з корупцією в усіх сферах життя.